Випадково ми з сестрою дізналися, що наша мама зустрічається з одним зі своїх учнів, все б нічого, якби невдовзі з нею не почалися якісь див ності.

У нашої мами дві дочки. Ми маму дуже любимо. Вона свого часу зробила для нас багато. Коли тато нас покинув, мама працювала вчителем, і давала приватні уроки, ми ніколи нічого не потребували. Ми вже давно виросли, одружилися, з’їхали від мами. Але постійно приїжджаємо до неї із онуками. Рік тому стався випадок, коли ми приїхали до мами на день народження. Вона не знала, що ми налетимо до неї без попереджень. Взагалі, ми їй до цього казали, що їдемо до Туреччини відпочивати, але трохи набрехали з датами повернення. Зрештою ми їхали з подарунками до неї.

Вона відчинила двері вся скуйовджена. Говорила, що у неї учень, і їй не до святкування. Але ми зайшли в будинок, а на кухні сидів молодий хлопець у трусах. То був її молодий чоловік. Мама почала лаятися з нами, не соромилася нікого, кричала на весь будинок. Зрештою хлопець втік, а ми сиділи розгублені. Ми говорили мамі, що ми не проти її роману. Але вона й слухати не хотіла. Вона навіть із нами перестала спілкуватися. Ми їй дзвонили — вона не брала слухавку, приходили до неї додому, вона не відчиняла двері. Один раз так прийшли, відкрив її залицяльник.

Але він швидко нас випроводив, пояснивши це тим, що господині не впустить. Мене не пустили у власну квартиру, уявляєте. В результаті одного ранку мені двоюрідна сестра скидає піст, в якому мама пише про те, що нас вже немає в живих, і їй потрібна доnомога. Все як зазвичай. Вона не брала слухавку, нам довелося розсилати всім знайомим, що з нами, з її доньками все гаразд. Через місяць мама дзвонила у сльозах. Виявилося, що це молодий kоханець – афе рист. І він хотів просто відібрати у мами квартиру. У нього була інша дівчина, мама просто випадково натрапила на його листування з нею. Вона вигнала його, і зателефонувала нам вибачатися. Ми приїхали одразу ж, вдали, що нічого не сталося. Маму ми любимо, у біді не залишимо.